Трудові відносини
Легалізація трудових відносин включає в себе, в основному, два аспекти: це легалізація зайнятості та легалізація заробітної плати.
Нелегальна зайнятість - це, звичайно, використання роботодавцями найманої робочої праці без належного оформлення трудових відносин. Для цього роботодавцями крім традиційного використовуються й інші способи: це так звані стажування чи застосування випробувального терміну або оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час. При цьому роботодавці здебільшого трактують ці поняття на свій лад, переконуючи себе, що на цей період можна працівників офіційно не оформляти.
Необхідно розрізняти такі поняття, як прийняття на роботу з випробувальним терміном та стажування. Стажування проводиться до початку прийому на конкретну роботу, а випробування - в процесі роботи.
Коли у період стажування особа виконує професійні роботи, то підприємство, організація, установа за ті роботи, що виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці, за нормами, розцінками, ставками (окладами), з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Слід знати, що прийняття на роботу працівників під виглядом стажування, без проведення відповідної оплати, є порушенням законодавства про працю і ознакою застосування примусової праці, використання якої заборонено ст. 43 Конституції України і нормами міжнародного права.
Серед роботодавців також простежується практика наймання на роботу працівників з випробувальним терміном. При цьому не слід забувати, що випробувальний термін згідно чинного законодавства може бути застосований роботодавцем тільки після офіційного працевлаштування найманої особи. Умова про випробування повинна бути обумовлена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Причому в період випробування на працівників також поширюється законодавство про працю.
Цікаве питання також працевлаштування найманих працівників під виглядом укладення з ними цивільно-правових договорів. Слід брати до уваги, що цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Таким чином, він застосовується для реалізації визначених, найчастіше разових робіт, і ці умови мають бути чітко прописані в договорі.
Що стосується «тіньової» заробітної плати, або так званої заробітної плати «в конвертах» тут також багато цікавого.
Інколи підприємства (особливо це стосується малого бізнесу) платять своїм працівникам дві заробітні плати: офіційну - мінімальну і неофіційну. Це вигідно роботодавцю, і працівник, ніби, не ображається, і все знаходиться в межах правового поля. Тільки ось ні керівники таких підприємств, ні їх працівники не замислюються про ті наслідки, які можуть виникнути.
Небезпека «тіньової» зарплати, як і «тіньової» зайнятості, полягає не тільки у тому, що бюджет недоотримує кошти, мінімізуються надходження до Пенсійного фонду, а особливо в тому, що люди не матимуть змоги отримати пенсію та інші соціальні виплати, які відповідають рівню їхньої реальної зарплати.
Отримання заробітної плати в «конверті» – це, перш за все, удар по пенсійних накопиченнях громадян, а відсутність запису в трудовій книжці і зовсім позбавляє працівників пенсійного стажу. Адже нарахування страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування здійснюється роботодавцем тільки виходячи з офіційної суми заробітної плати.
У разі вивільнення у випадку скорочення чисельності або штату працівників, або ж при виникненні проблем зі здоров'ям, працівник не отримає компенсаційних виплат і оплати лікарняного листа, або вони розраховуватимуться тільки з офіційної, малої заробітної плати.
Таким чином, влаштовуючись на роботу неофіційно, працівник повинен чітко усвідомлювати: якщо зарплату виплачують «в конверті», це означає, що роботодавець, швидше за все, не укладе трудовий договір, а також не здійснюватиме відрахування з неофіційної зарплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду, а це неминуче призведе до того, що :
- вимагатимуть працювати понад норму, а то і без вихідних без додаткової оплати праці;
- не буде гарантованого розміру заробітної плати (зокрема розміру тарифної ставки або посадового окладу працівника, доплат, надбавок та інших заохочувальних виплат), доплат за роботу в нічний час, за наднормативні роботи і роботу у святкові дні, а також індексації заробітної плати у зв’язку із зростанням індексу інфляції;
- не буде ніяких соціальних гарантій, передбачених для працівника;
- не буде права на відпустку, в тому числі, і на відпустку в зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною, грошової компенсації за невикористану відпустку;
- не буде права на оплату тимчасової непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною;
- при досягненні пенсійного віку не буде права на реальну трудову пенсію;
- не буде права на охорону праці;
- не буде права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, та, як наслідок - на отримання страхових виплат у разі травмувань чи профзахворювань;
- працівник не матиме змоги зареєструватись в центрі зайнятості як безробітний та отримати відповідну допомогу;
- фахівця можуть звільнити у будь - який момент, без виплати вихідної допомоги, а можливо, і без оплати за виконану роботу. Отримати належний під час звільнення розрахунок в переважній більшості випадків вкрай складно, факт перебування в трудових відносинах з роботодавцем доведеться доводити у суді з допомогою свідків.
Значно втрачають у виплатах, внаслідок отримання зарплат «в конвертах», майбутні мами, оскільки розмір допомоги з вагітності і пологів безпосередньо залежить від розміру офіційної зарплати.
Серед негативних наслідків «тіньової» зайнятості є і такі, що стосуються суспільної небезпеки, адже всі ми є споживачами послуг у сфері громадського харчування, торгівлі, транспорту, будівництва тощо, тож необхідна їх висока якість. Нелегальна зайнятість сприяє поширенню захворювань, підвищенню рівня аварійності на дорогах, зростанню ризику виникнення нещасних випадків на виробництві, адже з офіційно неоформленим працівником не проводиться навчання з техніки безпеки, охорони праці, він не проходить вчасно, а то і взагалі, передбаченого нормативними документами періодичного медичного огляду.
Із зростанням з 1 січня 2019 року мінімальної заробітної плати зросли і штрафні санкції за порушення законодавства про працю.
За найбільш серйозні порушенням недобросовісним роботодавцям доведеться розпрощатися з немаленькою сумою.
Наприклад, за використання нелегальної праці, відповідно до статті 265 КЗпП, передбачена відповідальність у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного незадекларованого працівника, і з 2019 року вона становитиме 125 тис.190 грн.
Роботодавцям варто звернути увагу, що при виявленні одного нелегального працівника, доведеться заплатити штраф, якого б вистачило на сплату ЄСВ за цього ж працівника більше ніж на 11 років.
Роботодавцям потрібно ґрунтовно задуматися над офіційним працевлаштуванням власних працівників, адже економічну вигоду від використання задекларованої праці та сплати усіх належних податків і зборів видно неозброєним оком.
Сума штрафних санкцій згідно статті 265 КЗпП України станом на 01.01.2019
(мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2019 становить 4173 грн)
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - сума штрафу - 125 190 грн
Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - 12 519 грн
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - 41 730 грн
Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України “Про військовий обов’язок і військову службу”, “Про альтернативну (невійськову) службу”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію - 41 730 грн
Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні -12 519 грн.
Вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини - 417 300 грн
Порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами - 4173 грн.
Окрім того наголошуємо, що сплата штрафу не відміняє усунення порушення.
Директор Городоцької РФ ЛОЦЗ Тарас Окрепкий
