Великолюбінська громада
Львівська область, Львівський район

Сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» на тему «Особливості застосування РРО та ПРРО»

Дата: 05.01.2022 10:01
Кількість переглядів: 728

Сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» на тему «Особливості застосування РРО та ПРРО»

У Городоцькій ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області відбулася «гаряча лінія» на тему «Особливості застосування РРО та ПРРО» за участю начальника Городоцької ДПІ Романа Миськіва.

Надаємо відповіді на деякі запитання, які найбільш цікавили платників податків:

Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний РРО?

Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Чи необхідно реєструвати КОРО на програмний РРО?

Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.

Як здійснюється програмування найменування товарів (послуг) через ПРРО?

Програмування найменування товарів (послуг) через ПРРРО здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення.

З якого часу реєстратори розрахункових операцій застосовуватимуть всі фізичні особи-підприємці?

1 грудня 2020 року Верховна Рада Україна ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платникам єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій», яким відтерміновано до 1 січня 2022 року обов'язкове застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку ІІ та IV груп та обсяг доходу, яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для І групи платників єдиного податку, але крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування.

 Яким чином покупець зможе перевірити чек, виданий ПРРО, що працює в режимі в офлайн?

У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.

Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.   Інформація про фіскальні номери, які увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.

 

Про одноразове добровільне декларування під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

 

З першого вересня цього року розпочалась кампанія одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб. Триватиме вона протягом року – до першого вересня 2022 року.

Протягом цього часу громадяни України мають право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. При цьому у добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.

Начальник Городоцької ДПІ ГУ ДПС у Львівській області Роман Миськів надав відповіді на питання громадян у ході телефонного зв’язку «гаряча лінія».

Пропонуємо Вашій увазі деякі з питань: 

Хто може скористатися одноразовим добровільним декларуванням?

- Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи-резиденти , у тому числі самозайняті особи , а також фізичні особи , які не є резидентами України , але які були резидентами на момент отримання неоподаткованих доходів , і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.

А не можуть бути декларантами особи , які за будь-який рік , починаючи з 1 січня 2005 року , подавали або мають подавати декларації відповідно до законів у сфері запобігання корупції. Також декларантами не можуть бути особи , які є малолітніми чи неповнолітніми або недієздатними , або є особами , дієздатність яких обмежена і над ними встановлено опіку.

 Які є способи подання такої декларації?

- Одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом виключно в електронній формі.

 Чи можна у добровільній одноразовій спецдекларації відображати криптовалюту?

- Зважаючи на те, що на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні,зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею,то підстав для її відображення декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації немає.

Відповідно до п.4 підрозділу9 прим.4 родз.ХХ «Перехідні положення» податкового Кодексу України об’єктами  одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п.14.1. ст.14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані,перебувають в обігу,є на обліку тощо) на  території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. 

В які терміни потрібно сплатити податки з задекларованих об'єктів оподаткування?

- Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здіснюється декларантом протягом тридцяти календарних днів з дати подання такої декларації , а при обрані альтернативних ставок – до 1 листопада 2023 та до 01 листопада 2024 року.

 Чи передбачена відповідальність за задекларовані активи?

- Подача одноразової (спеціальної) добровільної декларації є правом,а не обов'язком фізичної особи . Декларант звільняється від кримінальної , адміністративної та фінансової відповідальності у випадку декларування таких активів.

 За якою формою здіснюється декларування та яким чином?

Наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 року №439 «Про затвердження форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядку її подання» затверджено Форму одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядок подання  одноразової (спеціальної) добровільної декларації . Пунктом 1 розділу 3 Порядку подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації  передбачається, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до центрального органу виконавчої влади,що реалізує державну податкову політику, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розділом II Кодексу, та особливостей встановлених підрозділом 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Фото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень