Щодо використання РРО підприємцями, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом.
У Городоцькій ДПІ проведено «круглий стіл» з платниками податків щодо використання РРО підприємцями, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом.
Заступник начальника – начальник відділу з надання адміністративних та інших послуг Городоцької ДПІ Орест Мельник проінформував чи обов’язково СГ (в т.ч. платникам єдиного податку), які здійснюють роздрібну торгівлю пивом (в т.ч. виключно пивом), для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями обладнувати місце торгівлі РРО/ПРРО.
Також зазначив, що основні засади державної політики щодо регулювання, зокрема, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481). Статтею 1 Закону № 481 визначено, що:
- алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;
- пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.
Статтею 15 Закону № 481 визначено, що ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво). У заяві про видачу ліцензії, зокрема, на роздрібну торгівлю алкогольними напоями зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Пунктом 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами, встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.
При цьому, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема фізичні особи – підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
«Отже, суб’єктам господарювання в (т.ч. платникам єдиного податку) для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов’язковим обладнанням місця торгівлі РРО/ПРРО та роздрукуванням відповідних розрахункових документів (формуванням електронних розрахункових документів) встановленої форми»,- підсумував Орест Мельник.
Наприкінці засідання «круглого столу» податківець закликав платників щодо підписки на канали інформування ДПС:
https://www.facebook.com/tax.lviv
https://www.facebook.com/TaxUkraine
Підстави для подання податкової декларації про майновий стан і доходи
У приміщенні Городоцької ДПІ проведено семінар щодо декларування громадянами доходів, отриманих за 2021 рік.
Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) у платників податків виникає при отриманні:
? доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).
До таких доходів відносяться, зокрема:
? доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам;
? успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військовий збір, тощо;
? доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.
До таких доходів відноситься, зокрема:
? дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;
? дохід від операцій з цінними паперами;
? іноземного доходу;
? та в інших передбачених ПКУ.
Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника ПДФО щодо подання податкової Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:
? від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
? виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;
? від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений ПДФО та військовий збір;
? у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Крім того, платники ПДФО мають право подати Декларацію з метою використання права на податкову знижку за 2021 рік по 31 грудня 2022 року включно.
Наприкінці семінару податківці закликали платників щодо підписки на канали інформування ДПС:
https://www.facebook.com/tax.lviv
https://www.facebook.com/TaxUkraine
Одноразове декларування: коли декларант зобов’язаний додавати до добровільної декларації документи, що підтверджують вартість об’єктів декларування?
Фахівці Городоцької ДПІ звертають увагу на те, в якому випадку декларант зобов’язаний додавати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Відповідно до абзацу шостого п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
