Сеанс телефонного зв”язку «гаряча лінія» на тему «Особливості застосування РРО та ПРРО»
У Городоцькій ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області відбулася «гаряча лінія» на тему «Особливості застосування РРО та ПРРО» за участю начальника Городоцької ДПІ Романа Миськіва.
Надаємо відповіді на деякі запитання, які найбільш цікавили платників податків:
Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний РРО?
Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).
Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
Чи необхідно реєструвати КОРО на програмний РРО?
Чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.
Як здійснюється програмування найменування товарів (послуг) через ПРРО?
Програмування найменування товарів (послуг) через ПРРРО здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення.
З якого часу реєстратори розрахункових операцій застосовуватимуть всі фізичні особи-підприємці?
1 грудня 2020 року Верховна Рада Україна ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платникам єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій», яким відтерміновано до 1 січня 2022 року обов'язкове застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку ІІ та IV груп та обсяг доходу, яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для І групи платників єдиного податку, але крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування.
Яким чином покупець зможе перевірити чек, виданий ПРРО, що працює в режимі в офлайн?
У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.
Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера. Інформація про фіскальні номери, які увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.
Щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування під час проведення семінару у Городоцькій ДПІ
У приміщенні Городоцької ДПІ фахівцями інспекції проведено семінар на тему одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Податківці зазначили, що в Україні з 01 вересня 2021 року розпочалася кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування та триватиме до 1 березня 2023 року.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування - це особливий порядок декларування активів, розміщених як в Україні так і за її межами, якщо ці активи було отримано за рахунок доходів, з яких не сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори протягом будь-якого з податкових періодів до 01 січня 2021 року.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування називають податковою амністією, скільки воно є унікальною можливістю для громадян добровільно легалізувати свої статки, сплативши збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування із вартості належних фізичнім особам активів. Отже, одноразове добровільне декларування є абсолютно добровільним способом цивілізованої легалізації активів, які були приховані від оподаткування. У такий спосіб держава надає можливість повернути гроші й інші активи у прозорий та легальний обіг.
Орест Мельник зазначив, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування передбачає сплату збору за такими ставками:
5% для активів, розміщених в Україні (6% альтернативна)
9% для закордонних активів (11,5% альтернативна)
2,5% для декларування активів у вигляді ОВДП (3% альтернативна).
Альтернативна ставка застосовується у разі обрання платником можливості сплатити податкове зобов’язання трьома рівними частинами щорічно:
першу частину - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації,
другу частину - до 01 листопада 2023 року,
третю частину - до 01 листопада 2024 року.
Декларуються активи фізичної особи, які належать їй на праві власності ( у т.ч. на праві спільної часткової/спільної сумісної власності) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, якщо вони перевищують:
активи (крім нерухомості та транспортних засобів), сумарна вартість яких перевищує 400 тис.гривень
квартира/квартири загальна площа якої/яких перевищує сукупно 120 кв. м.;
будинок/будинки загальна площа якої/яких перевищує сукупно 240 кв. м;
технічні споруди загальна площа якої/яких перевищує 60 кв.м.;
земельні ділянки площа яких перевищує межі норм безоплатної приватизації;
транспортні засоби (декларуванню не підлягає один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. гривень, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера)).
Одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до ДПС виключно в електронній формі.
Форму декларації затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439.
Наприкінці семінару Ірина Соловій закликала громадян – фізичних осіб щодо підписки на канали інформування ДПС:
https://www.facebook.com/tax.lviv
https://www.facebook.com/TaxUkraine
