Про податкову знижку розповіли у Городоцькій ДПІ
Нещодавно старший державний інспектор Городоцької ДПІ Ірина Соловій провела тренінг з громадянами щодо права платників податку на доходи фізичних осіб на податкову знижку. Зокрема, вона проінформувала, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України.
Право платника на податкову знижку визначено ст.166 ПКУ. Для отримання податкової знижки дозволені такі витрати:
- сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення;
- частина сплачених процентів за іпотечним житловим кредитом, у порядку встановленому ст. 175 ПКУ;
- сума коштів або вартість майна перерахованих (переданих) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які відповідають умовам, встановленим п. 133.4 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;
- сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення у сумах, граничний розмір яких встановлено п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ. Тут, розглянули усе більш детально, адже при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, виплачену в абзаці першому п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ (у 2021 році: 2270,0х1,4=3180 грн). При страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50% суми, визначеної в абзаці 1 п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2021 році: 2270,0х1,4х50 відс.=1590 грн);
- оплата допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством,але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
- оплата державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
- сума коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
- сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи за умови дотримання вимог, встановлених п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;
- сплата коштів на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Платникам на тренінгу нагадали, що громадяни, які мають право на податкову знижку, можуть скористатися ним до 31.12.2023 включно.
Основні новації для ФОП у 2023 році
Нещодавно у Городоцькій ДПІ проведено сеанс «гаряча лінія» щодо податкових змін у воєнний час для фізосіб. На запитання платників відповідав заступник начальника – начальник відділу з надання адміністративних та інших послуг Городоцької ДПІ Орест Мельник.
Із 1 січня 2023 року на українців чекає низка змін у різних сферах. Набув чинності новий державний бюджет, який визначає ключові економічні параметри життя нашої країни та податків зокрема. Варто пам’ятати, що розмір мінімальної заробітної (6700 грн) плати впливає на основні податкові показники 2023 року.
Найактуальніші запитання прямого зв’язку та відповіді на них пропонуємо вашій увазі.
Запитання. Які ліміти річного доходу для ФОП у 2023 році?
Відповідь: Ліміт доходів ФОП на спрощеній системі оподаткування, який є граничною межею заробітку ФОП, при перевищенні якої його можуть перевести на загальну систему оподаткування, прив'язаний до мінімальної заробітної плати, тож у 2023 році ліміти будуть такими:
- для 1 групи – 1118900 грн (167 розмірів мінімальної зарплати);
- для 2 групи – 5587800 грн (834 розмірів мінімальної зарплати);
- для 3 групи – 7818900 грн (1167 розмірів мінімальної зарплати).
Запитання. Зазначте, яку суму єдиного податку будуть платити підприємці у 2023 році?
Відповідь: Насамперед нагадаю, що суми єдиного податку для 1 та 2 групи ФОП прив'язані до прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Відповідно у 2023 році сума єдиного податку щомісяця складатиме:
- для 1 групи ФОП - 268,4 грн (10% від прожиткового мінімуму);
- для 2 групи ФОП - 1340 грн, (20% від мінімальної зарплати);
- для 3 групи ФОП ставки не зміняться порівняно з 2022 роком:
а) 3% від доходів для платників ПДВ;
б) 5% від суми доходів для неплатників ПДВ;
в) спеціальний режим 2% для неплатників ПДВ на час дії воєнного стану.
Запитання. Яку суму єдиного внеску необхідно готувати до сплати у 2023 році?
Відповідь: Розміри єдиного внеску у 2023 році будуть такими:
- мінімальний ЄСВ –1474 грн за місяць (22% від мінімальної зарплати);
- максимальний ЄСВ – 22110 грн за місяць (22% від 15 мінімальних зарплат).
Запитання. Який розмір нецільової благодійної допомоги не треба оподатковувати?
Відповідь: Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що у 2023 році дорівнює 3760,00 гривень. Нагадаю, що у 2021 році – 3180,00 грн, у 2022 році – 3470,00 грн.
Запитання. Чи є право на податкову соціальну пільгу та у якому розмірі батьки, які мають двох дітей, одна з яких є дитиною з інвалідністю?
Відповідь: Платник податку на доходи фізичних осіб при додержанні всіх вимог ст. 169 Податкового кодексу України має право на застосування двох пільг: на дитину віком до 18 років, яка не є особою з інвалідністю, – по 100 відс. пільги (у 2023 році – 1342,00 грн), та на дитину з інвалідністю – по 150 відс. (у 2023 році – 2013,00 гривень).
Запитання. Виплачуємо одноразову грошову допомогу родині військовослужбовця, який загинув під час війни. Чи оподатковується така сума ПДФО?
Відповідь: Ні, не оподатковується. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошової допомоги, яка надається згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України членам сімей військовослужбовців, які загинули (безвісно пропали) або померли під час виконання службових обов’язків та/або захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Чи може бюро адвокатів належати до третьої групи єдиного податку
Фахівці Городоцької ДПІ інформують.
Адвокатська діяльність регулюється Законом України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон №5076).
Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту (частина перша ст. 14 Закону №5076).
Адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (частина перша ст. 15 Закону №5076).
Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ.
Згідно з абзацами першим та другим п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПКУ суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на окремі групи платників єдиного податку.
До третьої групи платників єдиного податку, зокрема, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п. п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, що не дають права суб’єктам господарювання бути платниками єдиного податку першої-третьої груп. На юридичну особу – адвокатське бюро чи об’єднання норми п. 291.5 ст. 291 ПКУ не поширюються.
Враховуючи вищенаведене, адвокатське бюро чи об’єднання як юридична особа може обрати або перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за умови відповідності вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ.
Строки давності для подання податкової декларації платника єдиного податку
Фахівці Городоцької ДПІ повідомляють.
Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Для платників єдиного податку – фізичних осіб – підприємців передбачено форми податкових декларацій, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 №752), а саме:
для першої-третьої груп – форму податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця;
для четвертої групи – форму податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 294.1 ст. 294 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи, зокрема, самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
При ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 39 прим. 2 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.
Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.
Крім того, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
ПКУ не передбачено строків давності з метою подання податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи – підприємця та податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.
