Про юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації та інші питання під час семінару у Городоцькій ДПІ
У приміщенні Городоцької ДПІ проведено семінар на тему одноразового (спеціального) декларування.
Податківці зазначили, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. До об’єктів належать, зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
Базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. Якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. При цьому, декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
Про нюанси податкового законодавства – на гарячій лінії у Городоцькій ДПІ
У Городоцькій ДПІ відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо новацій податкового законодавства.
На запитання додзвонювачів відповідав заступник начальника - начальник відділу з надання адміністративних та інших послуг Городоцької ДПІ Орест Мельник.
Найактуальніші запитання прямого зв’язку та відповіді на них пропонуємо вашій увазі.
Запитання. Який розмір нецільової благодійної допомоги не треба оподатковувати?
Орест Мельник: Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що у 2023 році дорівнює 3760 гривень.
Запитання. Чи передбачена відповідальність за розголошення відомостей, які містяться у поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?
Орест Мельник: Відомості, які містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, подані згідно з підрозділом 94 розділу ХХ Кодексу, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду. За розголошення такої інформації, у тому числі внаслідок службової недбалості або допуску до інформації інших осіб, які не мають такого права, а також незаконне використання таких відомостей посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, притягуються до цивільної, адміністративної, кримінальної та іншої відповідальності згідно із законом.
Запитання. Які особливості формування фіскальних чеків?
Орест Мельник: Хочу поінформувати, що реєстратор розрахункових операцій повинен, зокрема, забезпечувати накопичення контрольно-звітної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв’язку із сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв’язку. Також відбувається блокування проведення розрахункових операцій у разі неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації протягом 72 годин.
Блокування виконання функцій реєстратора знімається після усунення причини його виникнення.
Тобто блокування РРО відбувається у разі неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації (відсутності електропостачання, Інтернету) не раніше ніж через 72 години. Водночас після відновлення такої можливості РРО розблоковується та накопичена інформація передається до сервера автоматично.
Запитання. Чи змінилася форма Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Орест Мельник: Звертаю увагу, що внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Зокрема, у новій формі декларації передбачена можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ (у додатках 1та 2);
Декларацію доповнено інформацією щодо:
- адреси місць розташування об’єктів оподаткування (колонка 4 розділу І у додатках 1 та 2);
- строку користування податковою пільгою у звітному періоді (колонки 20-21 розділу І додатка 1, колонки 19-20 розділу І додатка 2);
- деталізації нарахованих до збільшення сум податкового зобов’язання згідно з п. 50.4 ст.50 Податкового кодексу України( рядки5.1,5.2 розділу ІІ у додатках1 та 2).
Нова форма декларації застосовується з 01.01.2023 року.
Запитання. Які види діяльності дозволено на І групі фізичним особам-підприємцям, які застосовують спрощену систему оподаткування?
Орест Мельник: ФОП, що застосовує спрощену систему оподаткування І групи не може мати найманих працівників, а обсяг доходу протягом календарного року не може перевищити 1118900 грн (167 розмірів мінімальної зарплати).
Такий ФОП може здійснювати продаж товарів у роздріб лише з торговельних місць на ринку та надавати побутові послуги населенню. Це, зокрема, ремонт, пошиття одягу, взуття, текстильних, галантерейних виробів, меблів за індивідуальним замовленням, техобслуговування та ремонт транспортних засобів, побутових електроприладів, теле-, аудіо-, відеоапаратури, годинників, велосипедів, ювелірних виробів, надавати послуги перукарень, прибирання тощо.
Повний перелік видів побутових послуг, які може надавати ФОП І групи наведено в п.291.7 Податкового кодексу.
Щодо вимог до відображення у фіскальних чеках обов’язкових реквізитів
Фахівці Городоцької ДПІ інформують.
ДПС постійно проводить аналіз наявних ризиків у діяльності суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг), із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО).
Так, одними із критеріїв, які підлягають такому аналізу, є дотримання суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахункові операції, вимог Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350, у частині наявності у фіскальних чеках обов’язкового реквізиту, у т. ч. відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, у разі їх роздрібного продажу, та кодів згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
Слід зауважити, що при здійсненні податкового контролю та опрацюванні податкових ризиків протягом 2022 року підрозділи податкового аудиту Державної податкової служби України встановлювали факти порушення порядку розрахункових операцій при роздрібному продажу алкогольних напоїв, які полягали у недотриманні суб’єктами господарювання вимог Положення, а саме: відсутність (некоректне відображення) у фіскальних чеках обов’язкового реквізиту цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у разі їх роздрібного продажу.
Звертаємо увагу платників податків та центрів сервісного обслуговування на необхідності коректного та повного відображення (у відповідних рядках та/або тегах) у фіскальних чеках РРО/ППРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі реквізитів марок акцизного податку (серії та номеру) при роздрібному продажу алкогольних напоїв.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Фахівці Городоцької ДПІ інформують.
Законом України від 13 грудня 2022 року №2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності 03.01.2023, зокрема, внесено зміни до п. п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та встановлено, що вони застосовуються починаючи з 27.05.2022.
Так, при самостійному виправленні платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені (абзац чотирнадцятий п. п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
