Любомир МІТРЕНЬГА (13.06.1982 – 16.09.2022)
Дата: 23.10.2023 12:42
Кількість переглядів: 247
Мітреньга Любомир Володимирович 13.06.1982 - 16.09.2022.
Любомир народився у смт Великий Любінь Львівської області. У родині було п’ятеро дітей. Навчався у місцевій школі. Згодом став талановитим столяром. Вирізьблював надзвичайно гарні роботи. Бачив красу у простому. Усі рідні та друзі мають його витвори мистецтва: рамки для ікон, різьблені карнизи: гуцульські, класичні, з оленями; підставки, полички, меблі.
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік не міг залишитися вдома. Казав: «Я зобов'язаний йти захищати своїх рідних».
Любомир приєднався до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила та вирушив захищати Україну. Пишався своєю службою в армії. Був командиром танку. Весь час заспокоював рідних, коли був на передовій, щоб не хвилювалися. За словами побратимів, коли хтось з них сумував чи мав поганий настрій, Любомир завжди вмів знайти потрібні слова і розрадити, навіть просто розказував анекдоти. Але завжди був мужнім, відважним і нічого не боявся.
«Любчик – так його всі називали. Наш Любчик. Любомир був хорошою людиною, завжди всім допомагав, веселий, жартівливий, компанійський. Мав багато друзів і був душею компанії. Його всюди було багато. Все мав багато справ і все хотів встигнути зробити. Він завжди казав, що все буде добре. І що на передовій бракує рідних близьких йому серцю людей: дружини, дітей, мами, братів, сестер...
У тому останньому бою Любомира, ворожа куля потрапила йому просто у серце, не даючи жодного шансу на порятунок. Також зі слів хлопців, які вижили, коли почали їх бомбити, Любомир, як командир танку, дав наказ лягти всім на землю. Завдяки цьому деякі побратими вижили, а наш Любчик поліг на віки…» – розповіла двоюрідна сестра полеглого воїна Оксана.
Військовослужбовця поховали на місцевому кладовищі у рідному селищі.
У Любомира залишилися мама, троє братів, сестра, дружина Галина, син Володимир і донька Анастасія.
Вічна та світла пам’ять Герою!
