Великолюбінська громада
Львівська область, Львівський район

105 річниця проголошення ЗУНР

Дата: 01.11.2023 15:22
Кількість переглядів: 185

Фото без опису

1 листопада 1918 року на ратушевій вежі княжого Львова замайорів синьо-жовтий прапор і було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). Хоча новоутворена держава проіснувала усього 257 днів, але навічно була вписана в золоту книгу історії становлення нашої країни та стала однією з найяскравіших її сторінок.

Листопадовий чин був переломним у всеукраїнському значенні і його наслідком через неповні три місяці стало проголошення Акту Злуки між, проголошеною рік раніше, УНР і ЗУНР в одну соборну суверенну Українську державу.

 

1 листопада 1918 року у Львові почалось Листопадове повстання, що призвело до створення Західноукраїнської народної республіки. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року стрілецькі частини на чолі з сотником Дмитром Вітовським зайняли всі найважливіші урядові установи у місті. До складу ЗУНР увійшли українські етнічні землі – Галичина, Буковина та Закарпаття. Водночас Польща, не бажаючи втратити Галичину, розпочала військові дії, внаслідок яких уряд ЗУНР переїжджав до Тернополя, Станіславова (нині Івано-Франківськ), а також перебував у екзилі в Кам'янці-Подільському.

Листопадовий зрив називають проривом у свідомості, адже саме тоді, за твердженням істориків, українці зрозуміли, що можливе існування незалежної української держави.

В історичному документі «Відозва Української Національної Ради від 1 листопада 1918 року» зазначалося: «Український народе! Голосимо тобі лист визволення з неволі. Віднині ти господар своєї землі. Вільний горожанин своєї держави. Український народе, доля України у твоїх руках. Ти станеш, як непобідний мур при українській національній раді».

Важливий здобуток ЗУНР – урочисте проголошення 22 січня 1919 року в Києві Акту про Злуку ЗУНР і УНР в єдину соборну Українську Народну Республіку. Екзильний уряд ЗУНР припинив існування 15 березня 1923 року.

Історія ЗУНР – символ нашого споконвічного прагнення свободи. Вільна Україна завжди була найвищою метою, за яку боролись і вмирали, в яку вірили її найкращі сини і доньки. Ми й досі живемо у час війни, яку нам нав’язала росія. Нам знову доводиться відстоювати незалежність надзвичайно дорогою ціною. Та ми повинні пам’ятати кожен крок, який наблизив наш народ до здобуття волі, і передавати з покоління в покоління історію про ці дні.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень