Олег Бобеляк (27.12.1988 – 23.02.2025)
Олег Бобеляк народився 27 грудня 1988 р. у селі Хишевичі. З 1994 р. по 2005 р. навчався у Коропузькій середній школі. Згодом вступив у училище, де опанував фах зварювальника-електрика.
Строкову службу проходив в артилерійських військах, служив у м. Мукачево (Закарпаття). Працював на підприємстві «Бадер Україна» в Городку, а згодом довший час у дорожній фірмі м. Львова.
Був життєрадісним, готовим завжди прийти на допомогу ближньому.
Олег Бобеляк став до лав ЗСУ 4 березня 2022 року. Воював у лавах легендарної 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Старший солдат, був оператором-водієм 3-го відділу 1 взводу роти протитанкових ракетних комплексів військової частини А0284. Мав позивний «Боб».
Знищував московських окупантів на найгарячіших ділянках фронту – на Харківському (брав участь у звільненні міста Ізюм восени 2022 р.), а згодом і на Донецькому напрямку (півтора року воював під Бахмутом).
Військове командування та побратими цінували його за професіоналізм, мужність і порядність.
Нагороджений за відвагу та зразкову службу, зокрема має відзнаку Президента «За оборону України» (від 5 серпня 2022 р.).
У 2024 р. Олег Бобеляк врятував кількох своїх побратимів на полі бою, внаслідок чого сам тоді зазнав осколкового поранення.
Ніколи не скаржився рідним і близьким на важкі реалії війни.
Загинув Олег Бобеляк 23 лютого 2025 року, виконуючи бойове завдання, поблизу н. п. Гончарівка Суджанського району Курської області.
У воїна залишилися батьки – Марія Михайлівна та Богдан Лук'янович, дружина Христина та син Назарчик (йому 6 років).
Поховали Героя у рідному селі Хишевичі.
